Батькам, діти яких не поспішають говорити…
Поради логопеда:
1. Починайте з себе
Навіть, якщо Ви мовчазні від природи - всеодно говоріть з малюком. Дитина краще розуміє звернене до неї мовлення, якщо воно пояснює, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.
2. Зустріч поглядів
Озвучуйте будь-яку ситуацію - але тільки якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не кажіть в порожнечу, дивіться їй в очі. Це особливо важливо, якщо дитина надмірно активна і постійно рухається.
Якщо малюк ще тільки лепече або говорить мало слів, намагайтеся, щоб він бачив Вашу артикуляцію.
3. Говоріть чітко
Говоріть просто, чітко, виразно промовляючи кожне слово, кожну фразу.
Відомо, що діти дуже чутливі до інтонації; тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, намагайтеся вимовляти якомога виразніше.
4. Те ж саме, але по-різному
Повторюйте багато разів одне і те ж слово. При повторенні фрази міняйте порядок слів: «Тато прийшов, прийшов наш тато», «М'ячик впав, впав м'ячик». Це дозволяє дитині почути і краще зрозуміти, що фрази діляться на слова.
Але не перестарайтеся!!!
Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред'являючи їй відразу велику кількість незнайомих слів. Найчастіше самі говоріть те, що хочете почути: прості фрази з 2-3 слів, з паузою між словами.
5. Дуже важливо: гарний настрій
Намагайтеся вимовляти нове слово в емоційно-сприятливій ситуації. В таких умовах дитина краще навчається і вбирає нову інформацію набагато швидше, ніж в нейтральній або ж вемоційно-несприятливій ситуації.
6. Всі почуття - в союзі з промовою
Дуже важливо, щоб дитина, осягаючи щось нове, мала можливість не тільки бачити новий предмет, а й нюхати, мацати його - тобто вивчати різними способами. Якщо Ви бачите, що дитина щось чіпає, з чимось грається, відразу ж назвіть цей предмет кілька разів - коротко, чітко, виразно.
7. Вчіть в іграх
Граючи, вчіть наслідувати (дві собачки гавкають, дві кішки нявкають; переклички «мяу-мяу»). Спеціально створюйте такі ігрові ситуації, де дитині знадобиться звуконаслідування або потрібно буде вимовити якісь слова для того, щоб гра відбулася. Зверніть увагу - спонукаєте не Ви, а ситуація.
8. Не випереджайте її бажань
Деякі батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини, часто випереджаючи їх в той самий момент, коли вони тільки з'являються. У цьому випадку малюк втрачає необхідность промовляти що-небудь, досить просто подивитися, протягнути ручку… У такій ситуації є небезпека затримати мовлення дитини на стадії жестового спілкування. І хоча жест - теж спілкування, проте,не варто затримуватися на цьому рівні.
Поступово формуйте у малюка потребу говорити.
9. Розширюйте словник малюка
Дитина володіє словом на двох рівнях: розуміє його - це пасивний словник; промовляє - це активний. Активний словник може бути ще зовсім малий. Але, якщо Ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов'язково призведе до так званого лексичним вибуху. І в подальшому дитина перенесе в активний словник те, чого ви навчили її, розглядаючи разом картинки, читаючи книжки і коментуючи свої дії. Намагайтеся ввести в її пасивний словник назви речей, які оточують дитину (іграшки, кухонне приладдя, предмети побуту), назви речей та істот на картинках у книжках і, звичайно, імена родичів і близьких людей. Навчіть дитину показувати: «де ручки, де ніжки» (у ляльки, у Вас). Часто питайте: «Де стіл?», «Де киця?» і т.д.
10. Ведіть щоденник
Фіксуйте її мовленнєві досягнення, записуйте, скільки слів вона вже розуміє, які слова вимовляє, в яких ситуаціях - так ви зможете день за днем аналізувати її мовленнєві успіхи.
11. Розвивайте фонематичний слух
Навчайте дитину прислухатися до різних звуків і давайте їм мовленнєве
пояснення: водичка тече: с-с-с, жук дзижчить: ж-ж-ж, вітер гуде: у-у-у і т.д.
Звертайте увагу дитини на різне звучання (с-с-с, з-з-з, ш-ш-ш, ж-ж-ж), спонукайте розрізняти слова, що відрізняються одним, а пізніше двома звуками (коса-коза, Маша-каша, шапка-жабка і т.д.).
12. Не нехтуйте звуконаслідуванням
Для дітей, які пізно починають говорити, дуже корисно використовувати слова типу: «бух», «ку-ку», «оп», «на», «дай» та інші короткі слова, які складаються з одного або двох однакових складів. Ці слова засновані на звуконаслідуваннях, легкі для засвоєння та полегшують дитині початкові стадії входження в мовленнєве середовище. Потім вони підуть самі собою, стануть непотрібними, але поки не нехтуйте ними, зараз вони потрібні Вашій дитині.
13. Читайте, читайте, читайте…
Читайте короткі вірші, казки. Перечитуйте їх багато разів - не бійтеся, що це набридне дитині. Діти набагато краще сприймають текст, який вони вже багато разів чули. Якщо це можливо, постарайтеся розіграти вірш - покажіть його в особах і з предметами; предмети ці дайте дитині , щоб вона мала змогу доторкнутися до них, пограти з ними. Дочекайтеся, коли дитина добре запам'ятає вірш, а потім пробуйте не домовляти останні рядки, надаючи це робити малюкові. Співайте прості пісеньки, допомагаючи йому сприйняти ритм і відтворити його.
14. Пальці допомагають появі мовлення
Зверніть особливу увагу на розвиток дрібної моторики - точних рухів пальців руки. Це тісно пов'язано з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, «пальчиковий театр», ігри з дрібними предметами - все це допоможе мовленню, а в майбутньому - і письму.
15. Будьте терплячі, поблажливі та ... обережні
Якщо Ваш малюк неправильно вимовив будь-який звук, ніколи не смійтеся і не повторюйте за ним неправильну вимову слова. Тут же повторіть слово -правильно, намагаючись перехопити погляд дитини. Можливо, вона зможе повторити за Вами. Якщо не зможе або не захоче, не турбуйтеся. Будьте терплячі! Вона обов'язково повторить за Вами, коли прийде час. Вона вчиться і на власних помилках, постійно порівнюючи свою вимову з Вашою, тому не надто фіксуйте увагу на неправильній вимові - це може викликати зворотну реакцію.
16. Тільки Ви!!!
Пам'ятайте: тільки Ви і Ваша віра в сили та здібності своєї дитини можуть допомогти їй розвиватися. Не забувайте активно радіти її успіхам, частіше хваліть свого малюка.
Вчитель-логопед: Борисова Вікторія